2003 року Патріарх Філарет і єпископ Іоан освятили капличку Св. Кирила і Мефодія біля головного корпусу ЧНУ

Свого часу, Черкаси мали багато церков. От і церква про яку піде мова із категорії «тих, що були». Зараз її не існує, та й вік цієї споруди був недовгий. Річ про Свято-Георгіївську церкву, що знаходилась у соборному парку.

Вона приблизно розташовувалась на місці теперішнього Свято-Михайлівського Собору. Церкву почали зводити у 1915 році на території міського цвинтаря. За історичним матеріалами вона знаходилась у правому дальньому кутку на межі православної і католицької частини кладовища. Хочеться вірити, що місце сьогоднішнього Собору і було колись цим загадковим «правим дальнім». Освятили храм 7 жовтня 1917 року, перед самим Жовтневим переворотом.

Історія появи Свято-Георгіївської церкви дуже цікава. За часів Першої світової, Черкаси, як глибокий тил, були переповнені військових шпиталів. Окрім російських, тут були і шпиталі для полонених. В одному із них помер від ран молодий австрійський офіцер. Його передсмертним бажанням було передати свою табакерку з волоссям нареченої за адресою її рідним. Офіцера поховали на католицькій частині цвинтаря (Соборного парку), а останнє бажання його виконали через міжнародний Червоний Хрест черкаські вчителі та підприємці. Серед них були і Михайло Романович Гаркавенко – член ІІІ Державної Думи 1907-1912 років та директор чоловічої гімназії Масловський.

З часом із Австро-Угорщини до Черкас приїхали мати та наречена померлого офіцеру. Доглянувши його могилу, вони вирішили збудувати поруч церкву, яка б служила обом християнським конфесіям. Будівництво профінансували австрійці, а черкащани замовили проект у відомого архітектора Городецького.

Та схоже, що окрім австрійських спонсорів, й самі міщани збирали кошти для будівництва. За словами краєзнавця Ю.Мариновського, будівництво храму стало справою всього міста без оглядки на національність та релігію.

Церква була дуже красива з позолоченим іконостасом. На жаль ні однієї фотографії споруди не існує. Була вона невеличкою. Іконостас розписували художники з Києва.

У 20-30-х роках церква була приходом для парафіян залізничного виселку.

На жаль не довго вона слугувала мешканцям міста. Влітку 1933 року церкву закрили, а 1939 зруйнували комуністи.

Додати коментар


Захисний код
Оновити