JADMINISTRATION
JGLOBAL_VIEW_SITEВийти

Будинок грабаря Щербини. Теперішній Палац одружень. Дивлячись на нього і повертаєшся на сто років назад. Немов сам міщанин Щербина, грабар і інженер-підрядник досі живе в цій будівлі. Прокидаючись черкаського весняного ранку від заливного співу пташок, він виходить на балкон свого особняку і перед ним гомонять старі провінційні Черкаси. Центральна вулиця міста, курна і незамощена, впирається прямо в його садибу. Шумлячи пробігають по ній старовинні брички з візниками, летить на виклик міська пожежна команда, поспішають на навчання гімназисти…

Чудове місце для своєї садиби обрав цей підприємець. До речі, не можу точно сказати його ім’я. В деяких джерелах Щербина згадується як Адріан Микитович, а в інших Афанасій. Він був багатим підприємцем. У місті Щербину знали як інженера, депутата міської думи, грабаря. Грабарі (походить від слова «гребти») – виконавці земляних робіт. Їх працю використовували на будівництві насипів, валів, гідротехнічних споруд. На той час грабарі були широко затребувані у місті. В Черкасах проходило будівництво ділянки Південно-Західної залізниці. Воно завершилось у 1876 році. Окрім залізничної лінії до станції Бобринська проводились роботи з будівництва лінії «ст. Черкаси-Пристань» і у напрямку через Дніпро («Одеса-Бахмач»), з мостом через річку спорудженим у 1912 році. Таким чином для грабарства вистачало роботи в тодішніх Черкасах. Звичайно, Щербина не був простим землекопом, він значився головою грабарських артілей і фізичною працею не займався. Він займався набором працівників, організацією роботи, підписанням договорів. Щербина зробив на цьому солідний статок.


Повернемось до його особняку. За одними даними його звели у 1892 році, а за іншими з 1907 по 1912 роки. На жаль, архітектор лишився невідомий, та все ж існує думка (як і для більшості безіменних споруд Черкас), що будинок створив Городецький.

Будинок ефектно замикає перспективу вулиці Хрещатик. Він збудований в популярному на той час стилі неоренесансну. Будинок пишно оздоблений архітектурним декором. Широко застосовується лекальна цегла. Ліпні елементи додають особняку легкості. Головний фасад будинку має асиметричну композицію, яка чітко підкреслена симетрією його центральної частини. Бічні ризаліти головного фасаду розчленовані колонами. Ефективне оформлення має другий поверх. Архітектура будинку є прикладом вдалого поєднання різних архітектурних стилів з перевагою модернізованих форм і прийомів пластичного деталювання фасадів. В інтер’єрі збереглися три приміщення з первісним ліпним декором. У гранчастій кімнаті стеля прикрашена арабескою та арочним фризом в арабському стилі. Збереглися оригінальні сходи на другий поверх. Все перераховане в поєднані з вираженою симетрією будинку, орієнтовно на вісь вулиці Хрещатик, створює архітектурно вишуканий, гармонійно узгоджений образ будинку-палацу.

Сам Щербина проживав в цьому будинку недовго. З 1907 по 1912 роки його віддали в оренду повітовому земському управлінню (Земская управа). Якщо я не помиляюсь, то це аналог сьогоднішньої райдержадміністрації. З 1919 року в будівлі розташовувались різні міські офіційні установи та партійні органи. Працював місцевий Революційний комітет, а потім Рада робітничих, селянських і солдатських депутатів. У 30-х роках в колишньому особняку влаштовано Будинок піонерів. За німців (41-43-ті роки) тут розташувалася поліція та жандармерія. У післявоєнний період будівлю займали партійні та комсомольські органи (Черкаський міський комітет КП(б)У та комсомол). Потім знову особняк зайняли черкаські піонери. Це відбулось у 1959 році. Для них змінили внутрішнє планування. Реставрація відбулась у 1960 році. У 1970 році будинок перетворено на Палац одружень. Чергова реставрація проведена у 1983 році. Ззовні змінили головний фасад. Зробили широкі двері та вхідні сходи. Також був добудована напівкругла зала. В результаті цього були втрачені зимовий сад та фонтан (їх переобладнано на урочисту залу). Із забудовою навколишнього простору дев’ятиповерховим будинком, не стало будинку прислуги, вишуканих господарських приміщень, саду та кованого паркану, що огороджував особняк. Дивом залишилися лише дві цегляні колони, на яких свого часу була кована хвіртка.

Остання реставрація проводилась з 2010 по 2011 рік. Проводились ремонтні роботи та змінено забарвлення споруди на яскраво жовтий. У сквері за будівлею в листопаді 2011 року встановлено пам’ятник Симоненко. Він колись працював в редакції газети «Молодь Черкащини», яка розміщувалась тут.

Черкаси дуже важко уявити без деяких будинків, які для нас асоціюються з рідним містом. Безперечно, будинок Щербини один із них. І хочеться вірити, що скоро кожен сторічний будинок так виглядати.

  • Александр Белов: "У 1978 році будинок перетворено на Палац одружень." Це неправда. У 1973 році уже ця споруда була Палацом одруження (фотографував молодих).
  • Bender Rodriguez: Дякую, виправив "...з 1970 року..."
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика Реклама сайта
Flag Counter

На сайті 23 гостей та відсутні користувачі