Увійти Зареєструватися

Увійдіть до свого акаунта

Ім'я користувача
Пароль *
Запам'ятати мене

Створити акаунт

Поля відмічені зірочкою (*) - обов'язкові.
Ім'я
Ім'я користувача
Пароль *
Повторіть пароль *
Email *
Повторіть email *
Статьи и обзоры nachodki.ru
1990 року народився футболіст О.О.Лобов

Не зважаючи на свою провінційність, Черкаси до жовтневого перевороту мали значну кількість навчальних заходів. Зараз мова піде про жіночу гімназію мадам Самойловської А.В.

Гімназія була заснована 1904 року з приватною формою власності, як неповна шестикласна. Та вже 1906 року заклад постає повноцінною гімназією з кількістю учениць у 300 осіб. Історія гімназії Самойловської тісно пов’язана з двома місцями серед старих черкаських вулиць. Тому я і вирішив на історичній мапі позначити її парою балунів. Перше місце ? це будинок в якому знаходилась гімназія у період 1904-1912 років. Він перебував там де зараз сучасний дім з кафе «Ярославна» на першому поверсі. Про будинок по вулиці Поліцейській (Вишневецького) конкретно нічого на жаль не відомо.

З 1910 року Самойловська починає будівництво нового приміщення по вулиці Миколаївській (Хрещатик), на місці сучасної школи №17. Кошти для цього використовувались як свої власні, так і вклади меценатів. Будівництво тривало 2 роки і його закінчення було приурочене до 300-річчя Дому Романових, що наштовхує на думку про виділення «царської милості» на зведення споруди.


Будівля вийшла шедевральною. Вона була півтораповерхова та цегляна. Гімназія складалась з двох бічних та одного центрального блоку. Центральний блок ховав у собі фойє з басейном та фонтанами, вчительську та класні кімнати. Бічні блоки включали до себе лише класи. З побудовою нового приміщення кількість учениць зростає з 300 до 400.

Стиль будинку описується як історизм з елементами традиційними для українського зодчества. Пластичний фронтон центральної частини чудово доповнювали ліплення. Бічні корпуса мали баштоподібний вигляд з підвісними карнизами та арками. Фасадні підвісні карнизи та аркада високих вікон також мали казковий вигляд.

Була облаштована і прилегла територія. Мурована огорожа простягалась по всьому периметру гімназії. Вона виглядала як цегляні стовпчики на цоколі, з вмонтованими металевими ґратами з вишуканими малюнками металевими фатами, які були виготовлені на місцевому чавуноливарному заводі Каурова.

Існує декілька письмових згадок про цю будівлю. У 1914 році голова педагогічної ради писав про гімназію так: «Будинок витіюватий, химерної, величавої архітектури побудований, за відгуком експертів, монументально міцно». А от черкаський педагог Степан Нехорошев висказався так: «Це повна протилежність жіночій казенній гімназії. Дівчат з «бомонду» тут не було: це діти трудівників і трудівниць: вчительок, бідних чиновників, священників, ? діти, які з дитинства знали ціну кусня хліба. Це веселі, розумні й… красиві дівчата в синіх сукнях з білим комірчиком, на рукавах манжети простого покрою, одного для всіх, чорних фартушках, у свято ? білосніжних. Якщо гімназистка Самойловської у когось на квартирі ? вона стає членом цієї родини, допомагає у всьому, не нехтуючи ніякою роботою. Майже всі викладачі ? члени доброчинних товариств, активісти. Не пропускають жодної вистави-прем’єри в Народному домі. Для збору коштів для хворих на туберкульоз гімназистки за дві ночі виготовили 500 атласних ромашок ? емблеми туберкульозу, а в інший раз приготували з червоного шовку 500 гвоздик.» Також Нехорошев приводить цікаву історію про законовчителя «здається отця Димитрія», який нишком курив. Це стало відомо гімназисткам, що анонімно написали йому листа з шантажем. «Якщо буде ставити двійки, вони розкажуть архієрею».

Педагогічний склад також був відомий на все місто. Тут працювали М.Рождественський, О.І.Абрамович, В.Я.Панасович, С.О.Лошкарьова, А.М.Десницька та інші. Вони виховували у підопічних дівчат «Любов до Батьківщини, благодійність та відданість Престолу». Відомо ще одне прізвище педагога цього закладу. Це була така собі С.А.Александрова. А відома вона лише тим, що працювала одразу в декількох гімназіях.

У гімназії навчали в основному з педагогічним нахилом (ось коли у Черкасах зародились педагогічні традиції). Тут навчали кулінарії, догляду за дітьми, ручній праці, музиці, танцям, поезії. Випускниці мали право викладати у молодших класах. Багато випускниць закладу згодом у 20-ті роки працювали сільськими вчителями, чим рятували себе та рідних від голодної смерті. Самойловська, як розумна та інтелігентна жінка готувала своїх учениць до життя. Освіта була платною. Безкоштовно мало право навчатися лише декілька осіб. Гімназія Самойловської, до речі, була найдорожчою в Черкасах. Підготовчий клас коштував 80 рублів на рік, а 1-7 класи 100 рублів.

А от про жагу слабкої статі до знань та просвіти свідчить і становище самих жіночих гімназій. Зокрема в описуваному мною закладу Самойловської через відсутність вакансій (не через нескладені іспити) на навчання у 1915 році було відмовлено 50, а вже 1916 ? 72 претенденткам.

Гімназія мала свій прапор. На ньому був начертаний її девіз ? «Праця, праця і праця».

Після жовтневого перевороту (з 1918 року та на протязі двох десятиріч) у будівлі знаходилась Друга трудова школа. Серед випускників її був і І.С.Якубовський ? Герой СРСР.

Велика війна стала для будинку роковою. У серпні 1941 року, приміщення зруйнували німецькі снаряди, які били по відступаючим радянським військам. А от за відступу німців, воно загорілось. Ще не закінчилась війна, а 21 квітня 1944 року з метою здійснення загального обов’язкового навчання дітей у місті Черкаси, президія виконкому міської Ради депутатів трудящих постановляє: «Для забезпечення мережі шкіл в майбутньому, закріпити за Міськвно всі шкільні приміщення, що були до окупації і в яких зараз не проводиться навчання, а саме приміщення школи №2 – вул. Урицького №6 і №5…».

Напівзруйнований будинок все ж простояв до 1955 року, коли у жовтні розпочали відбудову вже нової школи. 30 жовтня 1955 року на першій сторінці «Черкаської правди» з’явились перші повідомлення про будівництво. Наведу їх у хронометричному порядку і з оригінальною орфографією:

«Черкащани, а особливо ті, які до Великої Вітчизняної війни вчилися або працювали в середній школі №2, добре пам’ятають її приміщення. Воно виділялося серед інших будинків на вулиці Урицького красивою архітектурою. Фашистські загарбники зруйнували школу. Довгий час місце пустувало. На минулому тижні тут розгорнулися будівельні роботи по спорудженню нової чотириповерхової середньої школи на 880 місць» ? На будівництві нової школи. «Черкаська правда» 30 жовтня 1955 року.

«Вже вирито котлован і ведеться підготовка до закладання фундаменту. Спорудження школи веде будівельна дільниця №112. Нова школа була потрібна Черкасам, як повітря. Адже давно назріла потреба в розширенні шкільної мережі міста. І представники органів народної освіти часто відвідували будівельну площадку, щоб подивитися чи скоро буде завершене будівництво. А в «Черкаській правді» була відкрита рубрика «Тиждень на будові», яка висвітлювала стан будівництва першої після війни нової школи»

«600 робітників із БМУ №1 тресту «ЧеркасиЖитлоБуд» (начальник, керівник тресту Магаляс Іван Моісейович, виконроб Бабина Степан Павлович) зобов’язалися в короткий термін побудувати школу. Працювати в складних умовах: із-за відсутності необхідної техніки носили цеглу на четвертий поверх у рюкзаках»

«Будівельники школи довели, і не раз раніше доводили, що вміють працювати ? дарма, що молоді. Правда, досвіду в багатьох ще замало. Та досвід ? справа, як кажуть, наживна. Головне ? велике в кожного бажання трудитися на будові. Люди на будові прекрасні» ? У будівельників нової школи у Черкасах. «Черкаська правда» 10-17 липня 1956 року.

«Хороший подарунок для дітей приготувала рідна Батьківщина. І це не одна школа, яка була здана в експлуатацію у 1957 році. У нашій області розгорнулося широке будівництво шкільних приміщень. Побудовано близько 40 шкіл» ? З новим навчальним роком! «Черкаська правда» 31 серпня 1957 року.

«1 вересня 1957 року будівельники урочисто вручили ключ від школи першому директору Янчуку Антону Гнатовичу. Цього довгожданого дня чекали всі. Дружніми оплесками зустрічають учні, вчителі слова начальника будівельного управління №1 І.М.Магаляса: ? Добре працювали будівельники. Хорошу школу спорудили вам. Ви ж бережіть її, будьте справжніми господарями цього приміщення і вчіться так же добре, як працюють ваші батьки й матері» ? Перший дзвінок. Школу відкрито! «Черкаська правда» 3 вересня 1957 року.

У 1985 році добудовано нові приміщення школи, яка тепер сягає з вулиці Хрещатик до вулиці Героїв Небесної сотні і має площу майже 10000 квадратних метрів.

    На сайті 30 гостей та відсутні користувачі

    Яндекс.Метрика
    Flag Counter

      © Черкаський Хронограф

    Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті дозволяється за умови посилання на history.cherkassy.ua. 

    Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на history.cherkassy.ua.

     

    Сайт історії міста Черкаси.

    Зв'язатися з нами можливо за електронною адресою: mailsms@ukr.net

     

    На даний момент сайт не має груп у соціальних мережах, але з часом вони будуть створені

    Ім'я:
    Email:

    Підписатись на повідомлення електронною поштою про вихід нових статтей. Ніякого спаму