2014 року ФК "Славутич" змінив назву на "Черкаський Дніпро"

Завершивши статтю про вулицю Грушевського, вирішив по гарячих слідах пройтися по її архітектурним шедеврам. Розумію, що майже всі оповіді будуть занадто короткими, але полишити споруди у спокою я не можу.

Першою під мій приціл потрапив будинок з подвійною адресою на розі вулиць Грушевського та Хрещатика. Відповідна нумерація №46 або №154. Наскільки мені відомо він не має жодної назви, тому, вперше, дозволю собі її запровадити. Назву споруду будинком лікаря. Чому? Про це нижче.

Це добротний житловий цегляний будинок кінця ХІХ століття. На жаль, архітектор – невідомий. Будинок має аскетичне оздоблення та це не заважає йому виділятись серед інших.

Раніше будинок належав якомусь лікарю. Точного ім’я його невідоме. Єдине, що можу запропонувати, це прізвище зі списку лікарів 1909 року, який приймав або проживав по вулиці Дахнівській. Його ім’я Кічін Д.Л., в той час він жив або лікував у будинку Ганни Ярової. Саме їй належав сад на перехресті Хрещатика та Святотроїцької, що буквально в півкварталі від описуваного будинку. У 1927 році з таким іменем працює лікар хірург та оториноларинголог у самій Москві. Єдина різниця у другій літері ініціалів (замість Л – П). Та це лише припущення. Думаю, що перший же краєзнавець розіб’є мої «доводи» дощенту. А з іншого боку, чого на світі не буває…

Схоже, споруда постійно була житловою. Існує цікава історія про воєнний період будинку лікаря. Під час боїв за Черкаси німці виселили мешканців споруди до Вергунів. Після повернення, жителі побачили обстріляний і пограбований будинок.  Це відбулося у грудні 1943 року. Цікаво, для чого німці на час бойових дій виселяли народ за місто?

Додати коментар


Захисний код
Оновити