Увійти Зареєструватися

Увійдіть до свого акаунта

Ім'я користувача
Пароль *
Запам'ятати мене

Створити акаунт

Поля відмічені зірочкою (*) - обов'язкові.
Ім'я
Ім'я користувача
Пароль *
Повторіть пароль *
Email *
Повторіть email *
Шаблоны Joomla 3 тут
1990 року народився футболіст О.О.Лобов

А ця вулиця за радянської влади була перетворена на меморіал воїнів, що загинули в полум’ї другої світової.

Вперше вулиця згадується як провулок Троїцький (також називали Церковним) у 1917 році. Названий він був так через розташування на ньому Святотроїцької церкви. Така ж назва була і під час німецької окупації. А от до та після війни провулок іменується Клубним (через розміщення в одному із будинків клубу працівників торгівлі). З 1967 року вулиця була провулком Слави, а саме вулицею стала у 1985 році.

Вулиця починається від Пагорбу Слави та закінчується однойменною площею, яка стикується з Хрещатиком та вулицею Святотроїцькою. Із свого початку, це була звичайна дорога до церкви. Навіть без тротуарів. І за давньою черкаською традицією незамощена, тому в залежності від пори року – багнюка або курява.


Святотроїцька церква має давню історію. Раніше вона знаходилась на місці де зараз Пагорб Слави. У верхній частині міста вона збудована з каменю 1863 року. Церкву зруйнували у 1961 році. Сьогоднішню будівлю звели на місці знесеного будинку, який, схоже, також стояв тут з ХІХ століття. Історія храму має чотири періоди. Перша козацька дерев’яна церква була збудована у 1670-х роках десь на черкаському Подолі. Будівництво розпочалось 1671 року з благословення київського митрополита Йосипа Нелюбовича-Тукальського, який провів її ж освячення. Церква мала гострі бані, які здалеку походили на мінарети, видовжені вікна. Взагалі будівля була османського стилю. З часом храм почав руйнуватись. Тоді, на місці старої у 1745 році звели нову церкву, також дерев’яну, але вже в стилі Бароко. На той час вона була головною у місті. З початку ХІХ століття з Подолу і Митниці заможне міщанство починає відселятися в горову частину міста, а натомість Митниця заселяється євреями. Результат цього – занепад та руйнація церкви. У 1861 році було оголошено про будівництво нового храму вже на пагорбі. Будівництво розпочалось 1 травня цього ж року. У 1864 році збудовану церкву освячено митрополитом Київським Арсенієм. При храмові діяла парафіяльна двокласна школа. На подвір’ї розміщувався цвинтар для померлих священників. 1933 року церкву було пограбовано та понівечено, а невдовзі і закрито. Богослужіння відновили лише при німцях. Деякий час після війни церква працювала, але 1956 року її остаточно закрили. Будівлю передали спортивному клубу. А 61-го (через сто років) храм було підірвано адже на його місці планувався Пагорб Слави. З кінця 80-х почалась відбудовуватись нова церква на новому місці. Вона була освячена у 1991 році. Завдяки цьому, черкащани мають можливість відвідувати храм з такою довжелезною і цікавою історією.

Не зважаючи на православний дзвін, який особливо на свята стояв по всій окрузі, в цьому ж провулку розміщувалась синагога. Ось вам і релігійна терпимість зі сторічною історією. Та згадуючи, що третина тодішніх черкащан – євреї, то стає зрозуміла ця толерантність. Найцікавішим є те, що будівля колишньої синагоги збереглась і дотепер. Це – будинок купця першої гільдії Скловського (будівля №11). Він був одним із найбагатших у єврейській общині міста (хоча не факт, що купець мешкав в Черкасах). До його активів входили гуртовий склад та 23 «пітєйних завєдєній». Будинок був зведений у 80-х роках ХІХ століття. Саме синагога тут діяла до 1923 року. У 1925-му тут відкрили клуб працівників торгівлі (від нього і походить тодішня назва провулку). А от вже з 30-х років будинок використовується як житловий. На початку 60-х здійснена надбудова третього поверху.

А от комплекс Пагорба Слави був створений у 1974 році. Для цього було розширено пагорб у бік Дніпра. Роботи з будівництва закінчились у 1977 році. 9-те травня цього року святкувалося вже тут.

На місці теперішнього краєзнавчого музею стояв великий будинок, що був зведений ще на початку ХХ століття черкаським грабарем Лисаком. Це була одна з багатьох будівель збудована цим підприємцем у Черкасах. Лисак здавав будинок в оренду Комерційному зібранню. Тут був свій конференц-зал, де збиралися місцеві купці чиновники, діяла бібліотека. Членський внесок становив 10 рублів. Зібрання нараховувало 110 членів. У квітні 1914 року тут давала концерт Марія Заньковецька. За комуністів тут містилась рада радторгслужбовців, а також клуб, де проводилась культурно-масова робота, діяла своя художня самодіяльність. У 1938 році на вході в клуб стояла величезна скульптура Гуліверу. Це було тому що тут у той час обладнали один з перших дитячих кінотеатрів України. Після війни працює будинок культури, а з середини 50-х - драмтеатр. Сучасну будівлю краєзнавчого музею зводили з 1978 по 1985 роки.

    На сайті 37 гостей та відсутні користувачі

    Яндекс.Метрика
    Flag Counter

      © Черкаський Хронограф

    Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті дозволяється за умови посилання на history.cherkassy.ua. 

    Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на history.cherkassy.ua.

     

    Сайт історії міста Черкаси.

    Зв'язатися з нами можливо за електронною адресою: mailsms@ukr.net

     

    На даний момент сайт не має груп у соціальних мережах, але з часом вони будуть створені

    Ім'я:
    Email:

    Підписатись на повідомлення електронною поштою про вихід нових статтей. Ніякого спаму