Увійти Зареєструватися

Увійдіть до свого акаунта

Ім'я користувача
Пароль *
Запам'ятати мене

Створити акаунт

Поля відмічені зірочкою (*) - обов'язкові.
Ім'я
Ім'я користувача
Пароль *
Повторіть пароль *
Email *
Повторіть email *
Скачать бесплатные шаблоны Joomla
1990 року народився футболіст О.О.Лобов

Закінчується літо… І наш сайт вимушений вийти з відпустки. І повертаємось ми на вулиці Черкас, десь в районі Кривалівки. Куди саме, зараз здогадаєтесь.

При написанні цього матеріалу виникла одна проблема. Проблема в тому чи писати про одну вулицю, чи одразу про дві? Справа в тім, що географічно – це дві вулиці, з 2016 року і топономічно теж. Отже, мабуть, прийдеться писати дві окремі статті. Отож – почну…

Гуржіївська вулиця розпочинається від Верхньої Горової і простягається на південний захід до вулиці Молоткова. Раніше, про що йшла мова вище, під назвою Рози Люксембург вона тягнулася до вулиці 14 грудня. Та у 2016 році ця частина була виділена в окрему магістраль – вулицю Самійла Кішки.


Частина вулиці була запланована ще Вільямом Гесте. У 1884 році вона згадується під назвою Петровська. Скоріш за все, ім’я походило від московського царя Петра (І, ІІ або, що мало ймовірно ІІІ). Далі, в 1893 році, вулицю перейменовано на Гуржіївську. Назва походить від Гуржіївських боліт, що розташовувались східніше в низині вулиці. Звідки походить ім’я боліт? Існує дві версії. Перша – від прізвища одного з поселенців в цих місцях (Гуржія). Друга – від назви хутору, який можливо тут існував (Гуржіїв). Існує ще одна, абсолютно хибна думка, що вулиця носить ім’я історика уродженця села Худяки – Івана Олександровича Гуржія, народженого 1915 року. Це – повна нісенітниця. 1916 року вулицю перейменували на Кладовищенську, оскільки в районі перехрестя з Надпільною розташовувався Кривалівський цвинтар. Потім їй знову повернули попереднє ім’я, а ще пізніше назву змінили на Московську. У 1923 році вулиця існувала як Борисівська. Зараз не можливо сказати чому саме така назва була їй надана. І акурат перед початком радянсько-німецької війни (1941) вулиці присвоїли ім’я німецько-польсько-єврейської комуністки Рози Люксембург. На час німецької окупації вулиця носила назвали на честь Івана Богуна. І вже 11 травня 2016 року, як уже було сказано, вулиці повернуто історичну назву – Гуржіївська.

До середини ХІХ століття вулиця була околицею тогочасного міста. За нею знаходились болота, Чорний Яр, цвинтарі та чагарники. Схоже саме Чорний Яр стримував розвиток як міста так і самої вулиці. Бум прийшов у другій половині вже згадуваного століття. У зв’язку із значним промисловим розвитком – місто почало розширюватись на південь. Трохи пізніше починають будувати залізничну колію, що тягнулась від вокзалу до пристані. Саме ця залізниця  передвіщала останні дні черкаському Чорному Яру у тому вигляді, яким він був 100 років назад. Поступово його засипали. У 1880-х роках влада міста почала давати дозволи на забудову вулиці. Перші поселенці почали селитися тут в кварталах, що простягалися від Дніпровських схилів і до перетину вулиці Гуржіївської вже згадуваною залізницею (біля перехрестя з Гоголя). Згодом, вулиця прокладалася все далі і далі. У кварталі між Благовісною і Надпільною розміщувався цвинтар (звідси одна із назв). Впевнений, що це був цвинтар, що залишився від хутору Кривалівки. Згодом він поступово зменшувався у розмірах, допоки зовсім не зник серед черкаських новобудов.

Перейдемо до архітектури вулиці. Тут описувати багато не прийдеться. Гуржіївська – скупа на історичні будівлі. Можливо ще 30-40 років назад вони зустрічались до вулиці Гоголя, але тепер все втрачено. Та є дві будівлі на які варто звернути увагу. Вони обидві знаходяться на розі з бульваром Шевченка. Перша – це одноповерховий цегляний будинок за адресою Шевченка 297 (або Гуржіївська 20). Про нього вже йшла мова у статтях про вулицю Пастерівську та будинок Майбороди. Схоже це залишки комплексу будівель панського угіддя. Саме в ньому, на мій подив, я знайшов зареєстровану жительку 1919 року народження з прізвищем вже згадуваного черкаського грабаря.

Інший будинок знаходиться через бульвар за адресою Шевченка 334. Цегляний двоповерховий дім певно зведений на початку ХХ століття (1914 рік). Більше не маю інформації.

Цікаве відкриття чекало мене у кварталі між Благовісною та Надпільною. Нові власники будинку під номером 70 виявили, що за документами він 1905 року. Хоча на перший погляд цього не скажеш. Дім був обкладений цеглою і плиткою. Цікаво, скільки ще старовинних будинків по цій вулиці ховається за сучасним облаштуванням?

За вулицею Надпільною вже точно ніякої старовини бути не може. В цьому районі оселялися вихідці з старої Митниці, що спочила затопленою водами Дніпра.

    На сайті 43 гостей та відсутні користувачі

    Яндекс.Метрика
    Flag Counter

      © Черкаський Хронограф

    Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті дозволяється за умови посилання на history.cherkassy.ua. 

    Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на history.cherkassy.ua.

     

    Сайт історії міста Черкаси.

    Зв'язатися з нами можливо за електронною адресою: mailsms@ukr.net

     

    На даний момент сайт не має груп у соціальних мережах, але з часом вони будуть створені

    Ім'я:
    Email:

    Підписатись на повідомлення електронною поштою про вихід нових статтей. Ніякого спаму