Свого часу, до історії цього будинку закралася помилка. Його сплутали з іншим, більш старішим… Шевченківським. Та поговоримо про це пізніше, а зараз мова піде про особняк черкаського міщанина юрисконсульта місцевого Сирітського суду Вацлава Кринського.
Цей будинок був зведений на початку ХХ століття ― у 1905-1907 роках. Звичайно ж архітектор залишився невідомим. Але радує те, що ця споруда і досі прикрашає наше місто.
Ким же був Кринський? Як я вже сказав юрисконсульт. Це юридичний радник при певному підприємці чи установі. Він працював у Сирітському суду. А це вже заклад, що відав опікунськими та сирітськими справами. І це все! Більше про Кринського нічого не відомо.
Будинок, після свого будівництва, став окрасою рогу вулиць, які зараз мають назви Вишневецького та Фрунзе. Виділявся головний вхід, підкреслений чудовим порталом. По бокам він обрамлений колонами, символізуючи вхід з надбудовою. Зверху два баштового типу виступи підкреслювали строгість будинку. Під фронтоном впродовж всього фасаду тягнеться мереживо: чергування виступів цегляного ризаліту. Над шістьма вікнами вгорі наличники, оздобленні декоративним різьбленням. Високий фундамент робить будинок величним, ошатним. Під вікнами ― лекальні орнаменти і знову, як і під фронтоном, тягнуться мережива.
Фасад, по суті, скромно декорований орнаментикою з тесаної цегли, має чітке об’ємно-планувальне рішення. Будинок не відзначається унікальною архітектурною пишномовністю, але в забудові відчувається модерн, з характерним вільним плануванням, оригінальністю форм і прийомів оздоблення тощо.
Ошатний особняк Кринського ― оригінальна споруда міщанської забудови міста кінця ХІХ – початку ХХ століття, з просторовим вирішенням розміщення внутрішніх кімнат, залою, підсобними приміщеннями, чудовими різьбленими вхідними дверима (що на жаль не збереглись). При будинку було просторе подвір’я з необхідними конюшнею та господарським будинком для челяді або двірника. З часом відбулася повна реконструкція особняку, планування кімнат змінювалося залежно від того, яка організація у них перебувала.
А ось тепер перейдемо до мешканців будинку, які тут перебували у різні роки. Із самого спорудження дім використовувався, як власний особняк Вацлава Кринського. Та це було недовго. Вже у 10-х роках ХХ століття сюди переїжджає Земський банк (де він був до цього невідомо). Цікаво, що в ті роки будинок мав адресу ― Суворівська, 6. А от тепер його адреса Вишневецького, 2, що вказує на кількість втрачених будинків по парній стороні. Земський банк (агентство київського земельного банку) виділяв гроші на будівництво бруківок, відкриття 13 двокласних училищ по всьому Черкаському повіті, створення лікарні та сільських лікарняних пунктів. Саме він витрачав кошти на утримання жіночої гімназії Самойловської, міністерської жіночої гімназії, Черкаської пошти (у 1914 році витрачено 3000 рублів), повітової лікарні (того ж року ― 10723 рублі) та інших установ.
До другої світової війни тут містився якийсь дитячий заклад. За німців будинок слугував як окупаційна установа. Вже після війни тут розмістили господарську частину КГБ, яка розмістила у дворі гаражі. Після цього в будинку оселилося конструкторське бюро. А зараз в ньому містяться приватні фірми.
І на останок, потрібно розповісти про помилку, яку допустила міська влада. З 1965 по 1994 рік на будинку висіла табличка, що інформувала черкащан про перебування у 1849 році в ньому Тараса Шевченка. Мався на увазі будинок Шпаковських, у якому в той час мешкав місцевий пристав Табачніков, що заарештував поета і до якого на свідчення мав ходити Тарас. Та це не так. Будинок Кринського зведено вже у ХХ столітті і Шевченко аж ніяк не міг тут перебувати. А та будівля про яку йде мова розміщувалась на розі Фрунзе та Розкопної зі сторони скверу. На жаль вона не збереглась.
