За часів старостування князя Михайла Александровича Вишневецького (1559–1580) роту піших найманців-драбів при Черкаському і Канівському замках очолював пан Миколай Дрогомєр († перед 1574).
Він походив із польського шляхетського роду Дрогомєрових (Дрогомірових), які проживали в Руському воєводстві Королівства Польського. Цей рід користувався власним гербом «Дрогомір»: у червоному полі три срібні лицарські ноги (закуті у лати, із острогами), з’єднані між собою верхівками стегон – ступнями врізнобіч у вигляді свастики (трискеліону). За геральдичною легендою, на початку XIІ ст. польський князь Болеслав ІІІ Кривовустий надав цей герб лицарю на ім’я Дрогомєр, у якого в битві з німцями загинуло п’ятеро синів, а ще троє – втратили по нозі.
Як «ротмістр його королівської милості канівський» М. Дрогомєр згадується в якості свідка в документі 1564 р. про продаж київською зем’янкою Мілохною Морозовою своєму племіннику пану Григорію Богдановичу Потаповичу маєтностей коло Канева. У видатках податкового реєстру Київського воєводства за 1571 р. фігурує, як ротмістр черкаський: отримав платню 150 флорінів (4500 грошей).
У 1574 р. Миколай Дрогомєр постає вже, як покійний (можливо, загинув під час оборони Черкас від чергового нападу татар).
Дмитро Куштан
