Проходячи Хрещатиком біля дитячого парку в сторону Казбету, неможливо не помітити хоча б один з трьох будинків про які буде йтись в цій статті. Зустрівши їх першого разу постає відразу декілька питань. Чому будинки такі схожі? Скільки їм років? Хто був колишнім господарем? Зараз поговоримо про це та інше докладніше. Зазначу ще, що адреса цих будинків (для тих хто не зрозумів про що мова) Хрещатик 187, 189, 191.
До жовтневого перевороту в Черкасах мешкав такий собі підприємець та купець першої гільдії, єврей за національністю – Школьников. На цей час мені лише відомі його ініціали –«Ш.М.». Чим він займався теж немає повної картини. Відомо лише, що в будинку Белахова, Школьников брав в оренду частину першого поверху. Там він відкрив завод (певно тоді так це називали) з виробництва мінеральної води та сітра. Певно це був не єдиний його бізнес, та про інше – невідомо.
Фронтон головного будинку залишив лише перші цифри року спорудження – «18…». Тож рік спорудження віднайти неможливо. Головний будинок з’єднується боковими арками з двома іншими, більш старішими. Один 1901 року, а другий 1909 року будівництва.
До 1916 року тут мешкала родина самого купця. Існує думка, що в період з 1916 по 1917 рік будинок використовувався як Комерційне та Громадське зібрання. Тут мали відбуватися концерти, бали, демонструватися любительські спектаклі. Якщо це дійсно так, то Школьников з цього часу повинен здавати будинки в оренду. Вже в радянський період в будинках розмістили різні установи, а також поселили офіцерів з родинами. За фашистської окупації сюди заселили німецькі заклади. Після війни будинки використовували як житлові. Лише у правому будинку (№191) і дотепер розміщується обласне управління ЖКГ.
Мало відомо – тому й мало написано про ці будівлі. А можливо вони дійсно мали невизначну історію. Хоч я вважаю, що кожен сторічний будинок має багато чого цікавого розповісти. Захват викликає інше, коли про Блакитний Палац або Будинок Щербини написано багато і доповнити це важко, то знайшовши якийсь факт з історії менш відомих архітектурних пам’яток – це справжня вдача. Тоді зовсім іншими очима дивишся на вже з дитинства знайомий будинок. Сподіваюсь, що скоро ми отримаємо більше історичних відомостей про цей, без зайвої скромності, чудовий комплекс зведений більше сторіччя тому в провінційних повітових Черкасах.
