Переходжу до другого розділу моєї історії Черкас. Тут я спробую відтворити момент заснування міста. Хотів написати, що цей час був найважчим для Черкас… А потім вирішив не перебільшувати. Все тільки починалось!

1284 рік. Імператором Візантії є Андронік ІІ, Рудольф І – король Німеччини, а Францією править Філіп ІІІ. Італія розділена на три частини. Північ займає Священна Римська імперія, середня частина є Папською областю, а південь належить Неаполітанському королівству. Іспанія та Португалія майже звільнились від влади маврів. Невеликі території на Близькому Сході залишаються під владою хрестоносців. В Америці пост класичний період переживають майя та зароджуються ацтеки.

Монгольська імперія, на чолі з Хубілаєм, займає більшу частину Азії. Та ця держава розділена на окремі улуси, які воюють між собою. Землі, на яких засновано Черкаси входили до складу улусу Джучі (або як його називають інакше – Золота Орда). Це була фактично самостійна держава, яка формально входила до складу Монгольської імперії. Ханом улусу того часу був Туда Менгу-хан.

Як вже сказав, Руські землі перебувають під владою Золотої Орди. 1240 року монголи на чолі з Батиєм захопили Київ. На правобережжя вони вторглися з півдня. Першими пали міста поросської фортифікаційної лінії. Серед них були Канів та Родень. Персидський автор Рашид-ад-Дін зазначає, що фортеці південного кордону Русі (Руського або Галицько-Волинського королівства, до якого входило Київське князівство) були піддані розгрому і знищені. Оборону цього рубежу окрім русичів, допомагали тримати і чорні клобуки. Це було об’єднання тюркських кочових племен печенігів (їх залишків), торків, берендеїв. Та як ми знаємо, навіть спільними зусиллями, монгольську навалу не спинили. Русь опинилася під ордою, Київ та Канів було спустошено, Родень зрівняли з землею. Не завидна доля чекала і чорних клобуків. Та частина, що залишилась живою розбрелась по світу. Деякі рушили на схід, інші на захід, але була доля тих, що залишились на цій землі і асимілювалась з місцевим слов’янським населенням.

Не знаючи точно де про це написати, але все ж хочу донести свою гіпотезу про походження Черкас від міфічних Артанії та Роденя до кінця. Як вже було описано вище, Родень монголи зрівняли з землею. Існує декілька версій можливого розташування цього місту. В кінці ХІХ та в 50-60 роках ХХ століття навіть проводились його розкопки. Це відбувалося біля села Пекарі Канівського району, на Княжій горі, що в декількох кілометрах від гирла Росі. Було знайдене городище, кераміка, скарби та багато іншого. Але це не виглядає так вже й переконливо. По-перше – це площа городища. Його редути містились на декількох висотах, що говорить про величезне місто. По-друге – дуже близьке розташування до Канева, що виглядає досить незрозуміло. Логічніше розмістити фортеці таким чином: на правобережжі Корсунь та Канів, а на лівому березі – Воїнь (затоплене, у гирлі Сули), а от де розмістити Родень? Невже в двох десятках верст від Канева південніше по Дніпру? Не ліпше його було заснувати в тому ж напрямку, але трохи нижче. Там де знаходився острів посеред Дніпра (дивіться статтю «Від первісної людини до заснування міста»). Отож, на мою думку було так: 1240 року місто Родень було зруйновано, та невелике поселення русичів у перемішку з певним коктейлем з тюркських племен на його місці (або недалеко від нього) збереглося. Саме з нього і пішли сучасні Черкаси. Та повторю ще раз – це тільки моя, нічим не доведена, псевдоісторична гіпотеза.

А тепер про офіційні версії та дати заснування міста. По черзі.

1. Певні дослідники вважають, що місто утворилось у дотатарську добу. Його могли заснувати представники чорних клобуків. Плюси цієї версії в тому, що торки, берендеї, печеніги та інші, здебільшого тюркські, народи сусідні з Руссю називались черкасами. Войовничі племена масово осідали на південь від Києва та захищали кордони від половців (близько 1116 року), а згодом і від монгол (1239-1240 роки). Ймовірно, що вони могли мати своє головне місто. Оскільки решта Русі їх називала – черкасами, то й град носив назву Черкаськ (хоча міг мати і певне внутрішнє ім’я). Мінусів у версії досить. По-перше, «черкаси», не є самоназвою. А по-друге, сам цей термін італійського походження і в письмових згадках починає з’являтись тільки з XIІІ століття. Ватиканський посол Плано Карпіні в книзі «Історія монгалів» (1245) згадує «чіркас» як народ на Кавказі. Додам на завершення: певна частка істини тут присутня. Черкаси завжди мали щось неслов’янське. Згадайте про аланів, які були поховані разом з русичами в могильнику Черкаси-Центр IV століття н.е. (до них ще повернемося і не раз). Згадайте топоніми «Кавказ» та «Казбет». І на кінець пригадайте, на Казбеті завжди можна було знайти хлопчаків трохи темніших за інших… (останнє так, для інтриги).
2.  Інші історики вважають, що Черкаси заснували саме у період монголо-татар. Плюси – ймовірна письмова згадка. Баскак (намісник хана) Липецького князівства – Ахмет створив можливо біля міста Рильська дві слободи. Називали їх Ахматові. Він заселив ці слобідки черкесами, вихідцями з Бештау (П’ятигорська). І ще можливо, цих вихідців називали козаками. Ці черкеси творили розбої та грабежі, тому місцеве населення поскаржилося на них курському князю Олегу. А вже той розорив їх оселі, а багатьох убив. Решта розбіглися і об’єднавшись з місцевими втікачами рушили до Канева. Канівський баскак прийняв переселенців і розселив їх нижче по Дніпру, де вони і заснували собі містечко. А назвали його Черкаси, через те, що отаман був черкесом. А тепер перейдемо до плюсів та мінусів цієї версії. Плюс, він один – в Лаврентіївському літописі дійсно згадується повстання Рильського князя Олега та Липовичського князя Святослава проти баскака Ахмета. Певно саме тоді і були зруйновані ці дві слобідки. А закінчилось це виступом проти князів орди Ногая і розоренням їх князівств. Далі Святослав убив Ахмета, після чого Олег вступив в союз з татарами і почав війну проти колишнього союзника. В результаті Святослав загинув, а князем став його брат Олександр. Він заманив Олега в пастку і вбив його разом з синами.  Мінуси: по-перше, немає стовідсоткової впевненості в реальності існування цієї письмової згадки. По-друге, розбої «бесерменів» в Курському і Липецькому князівствах дійсно згадуються (80-ті роки ХІІ ст.), але там не описується їх переселення на будь-які інші землі. По-третє, саме Липецьке князівство в літописах згадується тільки раз і пов’язане саме з цими подіями. І вчетверте, п’ятигорські черкеси, які мешкали біля гори Бештау, відомі тільки з XVI-XVII століть. Моя думка – не сильно переконлива теорія. Схоже на спробу московитів прив’язати історію українських козаків до Кавказу та Кубані. Не даремно ця версія належить перу Татищева та Карамзіна, а сама згадка переписана І.Болтіним (тобто єкатерининським історикам).
3. Ще одна з версій заснування Черкас. Вона наголошує на закладення міста аж у XIV столітті і належить польським дослідникам. За їхніми джерелами , Черкаси утворились завдяки завоюванням великого литовського князя Гедиміна. Він захопив Кафу, Перекоп і Черкаси П’ятигорські. Тоді Гедимін привів частину черкасів, оселивши їх над Дніпром, поклавши тим початок місту. Тепер висновки. Плюсів я не бачу. А мінусів море, зупинюсь на декількох. По-перше, похід Гедиміна на Крим та Кавказ не тільки виглядає неймовірним, а ще й не має під собою ніяких письмових підтверджень. По-друге, перша згадка про Черкаси – це 1305 рік! Єдине чим відрізняється від попередньої версії - це авторами. Там московіти, а тут ляхи.
4. Ще одна фантастична теорія. Черкаси заснувала група русів, які повернулись з П’ятигір’я, причому там же асимілювавшись з попередниками адигів – черкесів. Від них вони і отримали козацьку ментальність, що дозволила не лише звести міцну фортецю, а й стати ядром формування майбутньої української козацької народності. Ну тут нічого говорити. Можна поставити в ряд із моєю теорією про Черкаси-Артанію.
5. Ще існує одна версія, я б назвав її місцевою. Це роботи групи дослідників, краєзнавців (суть поглядів цієї групи найбільш аргументовано виклав С.Рець в серії публікацій в газеті «Черкаська правда» за 1982 рік, а також в публікаціях 1996 року), які вважають час виникнення міста слід віднести до IV-VI століть н.е. Оскільки перші археологічні знахідки на території міста датуються саме цим часом. Плюси – це поселення Черкаси-Центр, яке знайшли археологи. Мінуси. По-перше – не можливо довести, що Черкаси-Центр були саме містом, а не мисливським поселенням. А по-друге – відсутність письмових згадок.

Ось версії і закінчились, але загадки ще ні. Чому саме «Черкаси»? Давайте посвятимо другу частину статті теоріям походження назви міста.

Пропоную подати версії походження назви так само як і теорії заснування міста. Тим більш, що деякі з них переплітаються.

1. Перша версія найбільш реалістична та розповсюджена. Назва «черкаси» пов’язана з етнонімом. Так (вже написано вище) називали один адигейських народів - черкеси. Плюси теорії в тому що: по-перше – скоріш за все назва міста походить з тюркських мов, по-друге – повторюсь ще раз, в одному з поховань на території Черкас були знайдені алани. Існують і мінуси: по-перше – самоназва черкесів – адиге, по-друге – не існує достовірних історичних згадок про перебування в нашому районі черкесів (окрім напівміфічної оповіді про баскака Ахмета), по-третє – самі черкеси як окремий народ виділились значно пізніше ніж виникло місто.
2. Друга версія пов’язана з чорними клобуками. Назва «черкаси» походить від осетинського зооетноніма «черкасоги» або «черкасаш», що означає «орли». Плюс – все ті ж алани (осетини), поховання яких знайдено в місті. А тепер мінуси. Мінус перший – ні в одному з відомих символів міста немає зображення орла. Другий – це малодослідженість цієї версії.
3. Версія висунута місцевими краєзнавцями полягає в наступному: «черкаси» - споріднене від «чири киши» або «чири кисі», що означає «люди сили» або «люди армії». Серед плюсів виділяється герб міста. Зображення козака найкраще пасує до цієї версії. А от до мінусів, так я їх не знайшов.
4. Наступну версію дехто називає найбільш правдоподібною. В побудові назви поселень тюрки завжди використовували приставку «каси» - поселення, село. «Черкаси» перекладається як «середняче село». «Чере» - серце, «каси» - село, поселення. Щодо плюсів та мінусів цієї теорії важко говорити, оскільки всі вони дуже схожі і обертаються в тюркській мові. Та один плюс знайшов – «кас» («каси») в чуваській мові використовується в значенні з положенням виселку по відношенню до інших поселень.
5. І наприкінці своя версія. Тут все просто. «Чернь» і «яси» - перше слов’янське слово «чорний», а друге – одне з аланських племен. Ясами русичі називали плем’я аланів, які мешкали на території між Нижнім Дніпром та Південним Уралом, а також на Північному Кавказі (відомі також як роксолани). Потішу своє самолюбство та не буду приводити плюси та мінуси, але тільки скажу, що вони такі ж як і в попередніх версій.

Все, буду закінчувати розділ. Звичайно ще є несенітня версія як «чорні каси», але навіть не хочу про неї говорити. Отже, дякую, і до зустрічі в середньовічних Черкасах.

Додати коментар