Вздовж Дніпровських схилів, у старій частині міста звивисто простягнулась вулиця Фрунзе. Свій початок вона бере від Будинку Природи, а закінчується у Чорного Яру. Вперше ця вулиця згадується у 1884 році як Горова. За тодішньою традицією, у 1893 році вона розділена на три частини – Верхню, Середню та Нижню Горові. Через три десятиріччя у 1923 році знову об’єднана, та вже під назвою – Верхня Горова. Та вже з 1926 року носить ім’я більшовицького комісару Михайла Фрунзе. Під час німецької окупації 41-43 років перейменована на честь полковника армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця.
У забудові вулиці збереглося багато будинків зведених на переломі ХІХ і ХХ століть. Це, здебільшого, житлові будинки черкащан. Та серед них існує будинок, що виділяється з поміж всіх – будинок Воробйова П.П.
Цей старовинний дім оригінальної архітектури, споруджений у 1879 році. Раніше в ньому містилася сумнозвісна школа №16, а тепер тут центр науково-технічної творчості учнівської молоді.
Вулиця Фрунзе багата на готелі, та де ще можна розмітитись приїжджому з видом на Дніпро і недалеко від центру. Тут присутні і чотирьохзірковий «Дніпро» (1989 рік), і двозіркова «росава (1990 рік), а також «Апельсин» (колишній «Жовтневий») 1970 року.
Квартал, що розташований між вулицями Хмельницького і Пастерівською є найтихішою і найзатишнішою частиною вулиці. Вона нагадує собою славнозвісний Казбет, з вузькою проїжджою частиною і звивистим розташуванням. І це всього в кількастах метрах від центральної магістралі Черкас.
