Окрім чудової архітектури ця будівля дуже цікава своїм розташуванням. Весною чи влітку, коли цвітуть дерева або шумлять черкаські пляжі, серед безлічі зелені на схилах старого Дніпра, на самій горі замкового узвозу стоїть цей будинок. Зараз це старий корпус музичного училища, а раніше споруда першої міністерської чоловічої гімназії – одна з найгарніших архітектурних пам’яток міста. Її нелегко знайти серед зелені дніпровських схилів, але якщо знайдеш – відірвати погляд вже неможливо.
Звичайно, архітектором будинку є Владислав Городецький. Його зведено у 1891 році як перша міністерська чоловіча гімназія. Вона була заснована 26 листопада 1880 року. Будинок був побудований на території садиби купця Соколова. До речі, Перша міська гімназія – це і є її правонаступниця.
Питання про будівництво гімназії постало на початку 1891 року на одному з засідань міської думи. Рудольф Гаммер, німець за походженням, інженер, керуючий черкаським цукровим заводом, член міської думи і активний громадський діяч запропонував доручити будівництво Владиславу Городецькому, який на той момент був студентом Петербурзької академії мистецтв і проходив практику при архітекторі Київського учбового округу військовому інженер-підполковнику Чекмарьову на посаді його помічника. Звичайно Гаммер і Городецький були приятелями. Владислав уже тоді декілька разів бував у Черкасах. Та не зважаючи на свій статус, Городецький вже встиг виконати роботи з будівництва двоповерхового будинку Уманської прогімназії.
17 березня 1891 року міська дума доручає Городецькому будівництво і підготовчі роботи гімназії. Оклад архітектора складав 100 рублів на місяць. По суті кар’єра Городецького розпочиналась з Черкас. Вже 15 червня архітектор презентував план будівництва на засіданні міської думи, а вже 15 червня будівельники приступили до будівництва.
Сам Городецький не раз пароплавом припливав до Черкас з інспекцією будівництва. Вже до кінця року споруда була завершена.
Будівлю створено у стилі модерн з використанням елементів неороманської архітектури. Декор головного фасаду виявлений майстерно виконаними горизонтальними лініями, що створили багату пластику архітектурного оздоблення. Центральний ризаліт декорований рустуванням різного масштабу і форми заокругленням на рогах ризаліту, клинчастими і на півциркульним на наличниках віконних прорізів. Другий поверх відділяється від третього масивним арочним фризом, виконаним з лекальної цегли і утворюючим могутню пластику. Фриз меншого розміру прикрашає центральну частину споруди. Фасади рівномірно розчленовані по горизонталі і вертикалі. Великі віконні отвори з прямими і на півциркульними перемичками, відповідають нормам освітлення навчальних класів початку ХХ століття.
Того часу гімназія мала два корпуси. У головному розташовувались навчальні класи для старших гімназистів, кімната викладачів та дирекція закладу. Другий корпус призначений для навчання молодших учнів.
У відповідності із шкільною програмою у закладі переважала сокольська система гімнастики (перша слов’янська система фізичного виховання, що була розповсюджена в кінці ХІХ століття,) рухливі і спортивні ігри, фехтування. Але брак викладацьких кадрів та навіть пристосованих для занять приміщень, спортивних знарядь та інвентарю зводили нанівець увесь незначний тренувально-виховний процес з фізичної підготовки гімназичної молоді. Учні любили різноманітні ігри під час великих перерв або після занять. Саме гімназисти, по суті, вперше відкрили футбол для черкащан.
Гімназія давала більш розширений перелік предметів у порівнянні з демократичнішим реальним училищем. На відміну від останнього гімназисти вивчали класичні мови і взагалі мали більш гуманітарне спрямовання. Чоловіча гімназія знаходилась біля будинків кращих людей міста. Між гімназистами і учнями реального училища (яке за часів більшовиків знаходилось поруч у будинку Верлінського) існувала вічна ворожнеча, і бійки іноді закінчувалися кровопролиттям.
У стінах гімназії навчалися майбутні державні і культурні діячі, чиї імена залишилися в історії. Серед них більшовик Мойсей Урицький, авіатори брати Євген, Андрій та Іван Касьянеки (закінчили у 1905-1906 роках), письменник Лесь Гомін. Це був навчальний заклад черкаської еліти, де працювали тільки чоловіки. Кожний учитель гімназії займався репетиторством. До них приїжджали діти багатих грабарів та підприємців міста.
Після приходу до влади більшовиків, гімназія переформатовується. Тут створюють черкаську середню школу №1 у 1918 році. Музичне училище імені Гулака-Артемовського тут розміщується з 1968 року.
За час реконструкції, проведеної у 1922-1923 роках реконструкції будівлі, до неї добудовують третій поверх, а також з’єднано між собою обидва корпуси гімназії. У 1985 році другий двоповерховий корпус було знесено, а на його місці пізніше звели нову будівлю черкаського музичного училища.
Тепер маємо досить багато критики з приводу цієї добудови. Новий корпус ховає за собою історичну будівлю гімназії, не кажучи вже про зовсім різні архітектурні стилі.
Також до ансамблю гімназії входила домова гімназична Святопречистенська церква, яка розташовувалась на місці сучасної бібліотеки Шевченка. Зруйнована комуністичним режимом у 1961 році. Ця церква також належить до архітектурних доробок Владислава Городецького. Вона була доручена йому після будівництва самої гімназії.
