А цей будинок знає кожний черкаський школяр. Та і як же його не знати коли там проводили цікавенні лекції про космос та планети. І ти, немов космонавт-першопроходець, подорожуєш по найглибшими закутками космічної далечини… Так, Ви вірно здогадались ― це будівля Черкаського планетарію, яка раніше була будинком місцевого грабаря Федора Лисака і розташована на згині вулиці Вишневецького.
Будинок Лисака був зведений наприкінці ХІХ століття, а точніше 70-ті роки цього ж століття. Таким чином, це один з найдавніших з вцілілих будинків міста. Звичайно, що архітектор залишається невідомим.
Одноповерхова споруда вирізняється красивим дерев’яним фронтоном під дахом та інкрустованими різьбленими дверима. Примітно, що сам Лисак вважав цей будинок палацом.
Поглянемо, що ж за півтора сторіччя містилось в цьому будинку. Перше десятиріччя у ньому жив сам Лисак з власною родиною. Через декілька десятків років грабар здавав будинок в оренду австрійському підданому Карлові Швайгуту, що приїхав до Черкас на постійне місце проживання і мав цвяховий завод на Подолі та тартаки (лісопилки) на Митниці. А далі, схоже на все, що вже сам Швайгут здавав будинок. Так в 90-х роках ХІХ століття тут містилися міська прогімназія (початкові класи), потім, з 1905 року ― класична друга міська чоловіча гімназія Гороновського, а ще пізніше ― міська дума. В кінці цього ж десятиріччя будинок орендувало Громадське зібрання, яке 11 липня 1899 року відкрило тут бібліотеку з 300 книгами та 1000 періодики. А по сусідству, за стіною, організувалася картярська зала. За кілька років, у будинку знову господарювали гімназисти, а вже у передреволюційні роки ― приватна зуболікарня. З приходом більшовиків і націоналізацією споруди, тут розмістилися майстерні трудової школи №1, потім ― навчальний корпус шляхобудівного технікуму (30-33 роки), а ще пізніше ― класи черкаської школи №15. За німців будівля була «Народним банком», а після війни міським Будинком політосвіти. І вже з 60-х років ХХ століття і до нині тут розмістився Черкаський планетарій.
Взагалі, історія утворення планетарію в Черкасах дуже цікава. Як пише Борис Юхно, ініціатором створення цього закладу в місті був відповідальний секретар товариства «Знання» Віктор Спорик. Майже весь 1960 рік він мотався країною у пошуках приладу, який називався «планетарій». І все ж таки добув його дефіцитну модель зразку 1956 року німецької фірми «Zeiss». Восени 1960 року розпочалось будівництво. Було викопано котлован, який дозволив за рахунок заглиблення глядацької зали підняти шатро зоряного неба до 8,2 метрів. У серпні 1961 планетарій прийняв перших експертів. З цієї нагоди, з Москви прибув лектор та майбутній директор Московського планетарію Костянтин Парцевський. Спочатку всі лекції вели московські та київські науковці, аж поки в штаті не з’явилася Світлана Туранська. Саме вона стала першим директором Черкаського планетарію. І вже за неї, 13 листопада 1961 року відбулось офіційне відкриття. Та перші відвідувачі сюди потягнулись лише через місяць ― 15 грудня 1961 року.
За весь час існування заклад прийняв понад півмільйона відвідувачів. Черкаси ― найменше місто України, що має планетарій. Очолювали заклад відомі черкаські науковці ― Володимир Луганський, Сергій Полулях.
Існує легенда, що 40-річний ювілей заклад не справляв через пророцтво гадалки, яка винаймала приміщення в будівлі.
