З початку свого заснування Черкаси існували як військовий прикордонний форпост. А першим відомим нам на сьогодні керівником Черкаського замку був пан Бедрих (Бедришко, Bedryszko, Bedryško), котрий здійснював тут свою владу принаймні в 1392 році. З титулом «пан Бедрых Черкаскии воевода» його згадано як свідка в грамоті, виданій Пашку Васневичу на володіння в Брацлавському повіті.
Найімовірніше, пана Бедриха призначив на цю посаду володар Поділля князь Федір Коріатович, а пробув він на ній, можливо, до 1394 року. Обов’язки пана Бедриха достатньо чітко окреслив той же князь: «А Бедришко має своїх людей судити і вини й присуди людей своїх брати, а до Бедришкових людей не треба втручатися жадному воєводі, тільки самому Бедришкові, бо то його люди; тільки коли всі земляне будуть давати данину Татарам, тоді серебро мають давати Бедришкові люди, і замок мають поправляти, до якого замку будуть прихилені. А Бедришко і його діти і його потомки мають нам і нашим дітям і нашим природним потомкам скрізь вірно служити і на війну на поганина (йти), як всі наші земляне».
Чи залишався Бедрих на посаді черкаського воєводи далі, після підпорядкування Подільської землі ВКЛ, важко стверджувати, однак дослідники підкреслюють його лояльність до великого литовського князя Вітовта (отже, це можливо). І це підтверджує надання йому від останнього в 1414 році у володіння деяких сіл в Смотрицькій волості.
Вперше ж пана Бедриха згадано в документах ще з 1388 року (Бедрышко Голяртъ). Відомо, що він був вихідцем із Сілезії (імовірно, переселився в українські землі внаслідок діяльності сілезького князя Владислава Опольського, котрий у 1370–80-х роках правив Галичиною). В 1392 році Бедрих за свої заслуги отримав від подільського князя Федора Коріатовича чотири села в Скальському повіті. Його рід належав до шляхетського гербу «Свєрчек» (пол. Świerczek). Опис: у блакитному полі золота літера «N» із викривленою посередині поперечною перекладиною.
У 1420–1424 роках в документах фігурує син Бедриха – Миколай Бедрих або Бедрихович, який займав чільне місце серед місцевого панства, а пізніше обіймав посаду першого кам’янецького каштеляна (1436/37–1441).
(Із книги Дмитра Куштана та Валерія Ластовського "Археологія та рання історія Черкас")
