Раніше, щодня проходячи коло цього будинку я й не помічав його старовини. Єдине, що привертало увагу це сліди від куль, які залишились ще з великої війни. Вони розташовувались на кутку будівлі по вулиці Пастерівській зі сторони Дніпра. Тож побачивши її у списку історичних будівель міста досить здивувався. Та не погодитись з тим, що дім має оригінальний та ефектний вигляд – неможливо.

Мова піде про будинок Майбороди, що розташований на розі Шевченка та Пастерівської. Ким же був цей Майборода? Він, так як і Щербина був грабарем. Точніше підрядника і підприємця, що займався наданням послуг з земляних робіт. Свій статок Майборода заробив від організації підрядних робіт на будівництві залізниць в Російській імперії (схоже не тільки в Черкасах). Також він мав власний цегельний завод та тартак (лісопильню) на черкаському Подолі. Тож коштів на спорудження такого оригінального будинку Майборода мав вдосталь.

Схоже Майборода не став обтяжувати себе пошуками київських або петербуржських архітекторів. Свій особняк він довірив місцевому архітектору, а за сумісництвом і гласному міської думи (член зборів з вирішальним голосом) та товаришу директора місцевого банку – Георгію Філоферо. Точну дату зведення будівлі невідома, але за одними даними це кінець ХІХ століття, а інші вказують на 1905-1910 роки.

У володінні Майбороди знаходилась величезна ділянка землі. Вона простягалась на два квартали між сучасними Пастерівською та майже не існуючим Чорним Яром (практично до Героїв Сталінграду – зараз і залізничної колії до пристані – тоді). Майборода спорудив тут не один будинок. Були також побудовані і житлові будинки, які здавалися в оренду. Будівництво тривало чотири роки.

Особняк зведений в стилі неокласицизму з використанням архітектурних форм і декоративних елементів ренесансу та ампіру, що по праву заносить садибу до найкращих елітних будинків Черкас початку ХХ століття. Він цегляний, знаходиться на кам’яному фундаменті, оригінально був покритий залізом. Цоколь було облицьовано колотим гранітом. Стіни потиньковані, а в деяких місцях художній ефект досягається за допомогою лицьової кладки цегли під розшивку швів, виконаною з високою технічною майстерністю. Центральний та бічні портали увінчані складними фронтонами. Центральний фронтон має два яруси. Перший ярус має композицію картуша, флакованого крилами лева. Композиції, що розміщені під вікнами в нішах-балясини у вигляді ваз та з амфорою в центрі додають будинку буржуазності. Із інтер’єру до нашого часу збереглся старі фільовані двері, автентична столярка вікон та паркетна підлога. Будівля мала три великі і сім менших кімнат, а у дворі стояли дім для прислуги та стайня для коней. До речі, вони збереглись і донині. Стайні, разом з кованою огорожею доповнюють цей архітектурний комплекс.

Майборода недовго проживав у цьому особняку. Через деякий час він здає в оренду Другому чотирикласному училищу для міщан. Після жовтневого перевороту Майборода емігрував до Франції. Та згодом з дружиною повернувся до свого черкаського особняку. І тут настає найтрагічніша історія будинку. Під час пограбування у 1921 році, колишнього власника Майбороду та його дружину – вбито. Після цих трагічних подій в особняку розмістили черкаське відділеня «Всеобучу». По цьому, будинок було віддано дитячому садку. А згодом вже санепідемстанції, яка міститься тут і зараз.